For Believers of all Faiths
I wrote this a few years ago, but you could say it can apply to now, and Ukraine being saved from Putin’s war. I’m going to add the Spanish Translation, and the Italian too as I met one of my neighbours today who is Chilean and Italian. So hello to her. I’ve added Russian and Ukrainian too. Everybody the world over should be Praying for Peace, this Holy Week. Maybe Putin will be forced to listen finally…
We may all feel useless and helpless at times, but we are not. So have that in your mind as you read this. Peace in Ukraine.
What Use am I, I am Just an Old Woman?
By
Michael Casey
Maria Gonzales was an old woman, a very old woman now, bent with pain and old age and a lifetime of cleaning rich people’s homes. But she was much loved, honest cleaners are worth their weight in gold. So over the years her employers had paid her well and they always brought her a Rosary from every Holy place they could visit in South America and the world over. Maria Gonzales would never travel anywhere but the Rosaries came to her, she was content. She had a drawer full of Rosaries still in presentation cases that she used and lovingly placed back inside the presentation case after saying her 3 Rosaries, The Joyful, The Sorrowful and The Glorious. Maria Gonzales was content, God was in his Heaven but the Virgin was happy to live in a drawer next to Maria Gonzales bed.
Now when Big Sid was shot, the tv news covered it the world over and even in Maria Gonzales part of the world they heard about it, as Mrs Murphy had screamed for help and Rosaries in many languages. So Sid was saved. Maria Gonzales had in fact pulled every single Rosary from the drawer and used them to say 3 Rosaries on each, she was locked and loaded. Maria Gonzales fell asleep still clutching a Rosary an employer had brought from Lourdes in France, such a long way away from her village outside Lima. The rest of the Rosaries fell all over the floor as Maria Gonzales slept.
As dawn broke Maria Gonzales awoke with a Hail Mary on her lips, the Rosaries were no longer on the floor but neatly stacked in their presentation cases on the other side of the room beneath a picture of Our Lady. Maria said “thank you” and in her mind she could hear a soft gentle voice answer “De nada” Maria knew she’d be needing her Rosaries again soon, and all of them too, they were ready and waiting, a Big Prayer was coming. She did not know what or how or who but Maria Gonzales knew a Big Prayer would be needed.
Back in Old Forge and Singing Anvil they breathed a sigh of relief, Big Sid was still alive. But now events had moved fast, Fr.Dan had landed from China, the Chinese billionaire and the British aristocrat had joined forces, the international drugs dealers convention had this year decided to meet in Birmingham England, and they were going to get the shock of their lives.
Mrs Murphy did not know all the details, but she had handed out some Our Lady of Lourdes medals while Fr. Dan’s new best friend the reformed Chinese Billionaire’s Playboy Son had hand out the Shanghai Soother, which looked like a body warmer was in fact body armour. The filth from afar were going to get a kicking, and Fr. Dan swore it as he and his new BFF from Shanghai would lead the charge. Though the British aristocrat, had invited a few friends from down Hereford way to help move some furniture, if you know what I mean.
So while this was all being plotted and served cold on a plate, Mrs Murphy reached for her Nuclear weapons again. This time she could not scream and shout over the tv, she had to use a secret way to gain help and assistance. So she picked up the phone and rang the International Daughters of the Rosary headquarters. This being the janitor’s store at the Oratory Hagley Rd Birmingham, where John Henry Newman used to live. Old Mrs Newman, no relation picked up the phone and turned her hearing aid up to 17, Mrs Murphy was whispering. I need a favour, a silent Novena of Protection. Mrs Newman put the mop in the mop bucket, this was big, she could tell.
So the word was put out and would be transmitted. Who are we protecting asked Mrs Newman as she in turn whispered into the phone. Well I don’t know all the names but here are some:-
Mathew, Mark, Luke and John, then Patrick my son, but I’ll be praying for him, then there’s Fr.Dan my favourite priest ever and his new BBF from Shanghai, those are the ones whose names I know, and there’s a whisper that some farmers from Hereford might be coming, but I’m not supposed to know that, and all I know about farmers is wherever there are farmers there always is a big stink.
Mrs Murphy put down the phone and slipped her Rosary out of her pinny pocket, it would be a long night. Where was that space blanket Esther her Jewish zillionaire’s mother had sent her. Maybe she should tell Esther too, she could keep secrets, her son owned spy satellites everywhere. Mrs Newman at the Oratory reached for the high shelf in the janitor’s store, hidden behind an old battered box of Brillo was a phone her son had given her. It was like the Bat phone, but so much more powerful. On this phone, ever phone number of everybody connected to International Daughters of the Rosary. Mrs Newman whispered into the phone. Pray Day, Pray Day, Pray Day Ave Marie, then she listed the names of those in need of protection. With just one push of a button everybody would get the message. The Tsunami was coming, the Tsunami was coming.
What Use am I, I am just an old woman? You can pray, and pray they did. The water of life had ripples on the shore, but now the waves were getting bigger, and bigger, the storm, the Tsunami was brewing. Nothing or nobody would hurt, nos hichos, they were protected. North, South and East and West, even in the space station the call came though. First to a Russian astronaut whose mother had rung reminding him he was closer to Heaven so pray too, then on a secure channel Esther’s son spoke, All Eyes All Prayers Protect our boys.
But What of Maria Gonzales? She did not get any message but she knew anyway, the Rosaries had been lined up ready, but she could only use one at a time. Then, then the cars started to arrive outside her door, rich ladies, very rich ladies, those who had brought her all those Rosaries began to arrive. 27 ladies all looking worried, they did not know why or how but they were drawn to their servants door.
Maria, Maria are you well? They are asked anxiously, I’m fine, but maybe it’s not me who called you here. Then she showed them the Rosaries all lined up ready. Maria started to hand out the Rosaries, nobody knew what was going on. Then one phone rung. It was the called from the janitor’s room. This is why we are here, the rich lady announced. So they started then and there in a poor woman’s home some of the finest ladies of the city, of Lima began to pray.
¿De qué sirvo, soy solo una anciana?
Por
miguel casey
María Gonzáles era una anciana, muy anciana ahora, encorvada por el dolor y la vejez y toda una vida limpiando casas de gente rica. Pero ella era muy querida, los limpiadores honestos valen su peso en oro. Así que a lo largo de los años sus empleadores le habían pagado bien y siempre le traían un rosario de cada lugar santo que podían visitar en América del Sur y en todo el mundo. María Gonzáles nunca viajaría a ninguna parte pero los Rosarios le llegaron, estaba contenta. Ella tenía un cajón lleno de Rosarios todavía en estuches de presentación que usó y volvió a colocar amorosamente dentro del estuche de presentación después de rezar sus 3 Rosarios, El Gozoso, El Doloroso y El Glorioso. María Gonzáles estaba contenta, Dios estaba en su Cielo pero la Virgen estaba feliz de vivir en un cajón al lado de la cama de María Gonzáles.
Ahora, cuando le dispararon a Big Sid, las noticias de televisión lo cubrieron en todo el mundo e incluso en Maria Gonzales, parte del mundo, se enteraron, ya que la Sra. Murphy había gritado pidiendo ayuda y rosarios en muchos idiomas. Entonces Sid se salvó. De hecho, María Gonzales había sacado todos los rosarios del cajón y los usó para rezar 3 rosarios en cada uno, estaba cerrada y cargada. María Gonzáles se quedó dormida todavía con un Rosario en la mano que un empleador había traído de Lourdes en Francia, muy lejos de su pueblo en las afueras de Lima. El resto de los Rosarios cayeron por todo el piso mientras María Gonzales dormía.
Cuando amaneció, María Gonzáles se despertó con un Ave María en los labios, los rosarios ya no estaban en el suelo, sino cuidadosamente apilados en sus estuches de presentación al otro lado de la habitación, debajo de una imagen de Nuestra Señora. María dijo “gracias” y en su mente podía escuchar una voz suave y gentil que respondía “De nada”. María sabía que pronto volvería a necesitar sus Rosarios, y todos ellos también, estaban listos y esperando, una Gran Oración era viniendo. Ella no sabía qué, cómo o quién, pero María Gonzales sabía que se necesitaría una Gran Oración.
De vuelta en Old Forge y Singing Anvil, dieron un suspiro de alivio, Big Sid todavía estaba vivo. Pero ahora los acontecimientos se habían movido rápido, el padre Dan había aterrizado desde China, el multimillonario chino y el aristócrata británico habían unido sus fuerzas, la convención internacional de traficantes de drogas había decidido reunirse este año en Birmingham, Inglaterra, y se iban a llevar la sorpresa de sus vidas.
La Sra. Murphy no conocía todos los detalles, pero había entregado algunas medallas de Nuestra Señora de Lourdes mientras que el P. El nuevo mejor amigo de Dan, el hijo de Playboy del multimillonario chino reformado, había repartido el chupete Shanghai, que parecía un calentador corporal y, de hecho, era una armadura corporal. La suciedad de lejos iba a recibir una patada, y el p. Dan juró que él y su nuevo mejor amigo de Shanghái liderarían el ataque. Aunque el aristócrata británico había invitado a algunos amigos de Hereford Way para ayudar a mover algunos muebles, si sabes a lo que me refiero.
Entonces, mientras todo esto se tramaba y se servía frío en un plato, la Sra. Murphy volvió a tomar sus armas nucleares. Esta vez no pudo gritar y gritar por la televisión, tuvo que usar una forma secreta para obtener ayuda y asistencia. Así que tomó el teléfono y llamó a la sede internacional de Hijas del Rosario. Esta es la tienda del conserje en el Oratorio Hagley Rd Birmingham, donde solía vivir John Henry Newman. La vieja señora Newman, sin relación, cogió el teléfono y subió el volumen de su audífono a 17, susurraba la señora Murphy. Necesito un favor, una silenciosa Novena de Protección. La Sra. Newman puso la fregona en el cubo de la fregona, esto era grande, se dio cuenta.
De modo que se corrió la voz y se transmitiría. ¿A quién estamos protegiendo? preguntó la Sra. Newman mientras ella a su vez susurraba al teléfono. Bueno, no sé todos los nombres, pero aquí hay algunos: –
Mathew, Mark, Luke y John, luego Patrick, mi hijo, pero rezaré por él, luego está el padre Dan, mi sacerdote favorito, y su nuevo BBF de Shanghái, esos son los que conozco, y hay un susurro que podrían venir algunos granjeros de Hereford, pero se supone que no debo saberlo, y todo lo que sé sobre granjeros es que donde hay granjeros siempre hay un gran hedor.
La Sra. Murphy colgó el teléfono y sacó su rosario de su pequeño bolsillo, sería una larga noche. ¿Dónde estaba esa manta espacial que le había enviado Esther, su madre judía multimillonaria? Tal vez debería decírselo a Esther también, podía guardar secretos, su hijo poseía satélites espía en todas partes. La Sra. Newman en el Oratorio alcanzó el estante alto en la tienda del conserje, escondido detrás de una caja vieja y maltratada de Brillo había un teléfono que su hijo le había dado. Era como el Batiphone, pero mucho más potente. En este teléfono, todos los números de teléfono de todas las personas conectadas a Hijas del Rosario Internacional. La señora Newman susurró al teléfono. Pray Day, Pray Day, Pray Day Ave Marie, luego enumeró los nombres de aquellos que necesitaban protección. Con solo presionar un botón, todos recibirían el mensaje. Se acercaba el Tsunami, se acercaba el Tsunami.
¿De qué sirvo, solo soy una anciana? Puedes orar, y orar que lo hicieran. El agua de la vida tenía ondas en la orilla, pero ahora las olas se hacían más y más grandes, la tormenta, el Tsunami se estaba gestando. Nada ni nadie les haría daño, nos hichos, estaban protegidos. Sin embargo, el norte, el sur, el este y el oeste, incluso en la estación espacial, llegó la llamada. Primero a un astronauta ruso cuya madre había llamado para recordarle que estaba más cerca del cielo, así que oren también, luego, en un canal seguro, el hijo de Esther habló, Todos los ojos Todas las oraciones Protegen a nuestros niños.
Pero, ¿y María Gonzáles? No recibió ningún mensaje, pero lo sabía de todos modos, los Rosarios estaban listos, pero solo podía usar uno a la vez. Entonces, entonces empezaron a llegar los carros frente a su puerta, señoras ricas, señoras muy ricas, empezaron a llegar las que le habían traído todos esos Rosarios. 27 señoras, todas preocupadas, no sabían por qué ni cómo, pero se sintieron atraídas hacia la puerta de sus sirvientes.
María, María, ¿estás bien? Se preguntan con ansiedad, estoy bien, pero tal vez no soy yo quien te llamó aquí. Luego les mostró los Rosarios todos alineados listos. María empezó a repartir los Rosarios, nadie sabía lo que pasaba. Entonces sonó un teléfono. Era la llamada desde la habitación del conserje. Por eso estamos aquí, anunció la señora rica. Entonces comenzaron entonces y allí en casa de una pobre mujer algunas de las mejores damas de la ciudad, de Lima comenzaron a orar.
A che serve, sono solo una vecchia?
Di
Michele Casey
Maria Gonzales era una donna anziana, una donna molto anziana ora, piegata dal dolore e dalla vecchiaia e da una vita passata a pulire le case dei ricchi. Ma era molto amata, gli onesti addetti alle pulizie valgono il loro peso in oro. Così negli anni i suoi datori di lavoro l’avevano pagata bene e le portavano sempre un Rosario da ogni luogo santo che potevano visitare in Sud America e nel mondo. Maria Gonzales non avrebbe mai viaggiato da nessuna parte ma i Rosari sono andati da lei, era contenta. Aveva un cassetto pieno di Rosari ancora in astucci da presentazione che ha usato e riposto amorevolmente all’interno dell’astuccio dopo aver recitato i suoi 3 Rosari, Il Gioioso, Il Doloroso e Il Glorioso. Maria Gonzales era contenta, Dio era nel suo Cielo ma la Vergine era felice di vivere in un cassetto accanto al letto di Maria Gonzales.
Ora, quando è stato girato Big Sid, i telegiornali lo hanno coperto in tutto il mondo e anche a Maria Gonzales, parte del mondo, ne hanno sentito parlare, poiché la signora Murphy aveva gridato aiuto e rosari in molte lingue. Quindi Sid è stato salvato. Maria Gonzales aveva infatti tirato dal cassetto ogni singolo Rosario e li usava per dire 3 Rosari su ciascuno, era chiusa e caricata. Maria Gonzales si addormentò ancora stringendo un rosario che un datore di lavoro aveva portato da Lourdes in Francia, così lontano dal suo villaggio fuori Lima. Il resto dei rosari cadde sul pavimento mentre Maria Gonzales dormiva.
Allo spuntare dell’alba, Maria Gonzales si svegliò con un’Ave Maria sulle labbra, i Rosari non erano più sul pavimento ma ordinatamente accatastati nelle loro custodie dall’altra parte della stanza, sotto un’immagine della Madonna. Maria disse “grazie” e nella sua mente poteva sentire una voce dolce e gentile che rispondeva “De nada” Maria sapeva che presto avrebbe avuto bisogno di nuovo dei suoi Rosari, e anche tutti loro, erano pronti e aspettavano, una Grande Preghiera era In arrivo. Non sapeva cosa o come o chi, ma Maria Gonzales sapeva che sarebbe stata necessaria una Grande Preghiera.
Di ritorno a Old Forge e Singing Anvil hanno tirato un sospiro di sollievo, Big Sid era ancora vivo. Ma ora gli eventi si erano mossi velocemente, padre Dan era sbarcato dalla Cina, il miliardario cinese e l’aristocratico britannico avevano unito le forze, la convention internazionale degli spacciatori di droga aveva deciso di incontrarsi quest’anno a Birmingham, in Inghilterra, e avrebbero subito lo shock di le loro vite.
La signora Murphy non conosceva tutti i dettagli, ma aveva distribuito alcune medaglie di Nostra Signora di Lourdes mentre p. Il nuovo migliore amico di Dan, il figlio di Playboy del miliardario cinese riformato, aveva distribuito lo Shanghai Soother, che sembrava un body warmer era in realtà un’armatura. La sporcizia da lontano sarebbe stata presa a calci, e p. Dan ha giurato che lui e la sua nuova migliore amica di Shanghai avrebbero guidato la carica. Anche se l’aristocratico inglese aveva invitato alcuni amici di Hereford ad aiutarli a spostare dei mobili, se capisci cosa intendo.
Quindi, mentre tutto questo veniva pianificato e servito freddo su un piatto, la signora Murphy cercò di nuovo le sue armi nucleari. Questa volta non poteva urlare e gridare sopra la tv, ha dovuto usare un modo segreto per ottenere aiuto e assistenza. Così prese il telefono e chiamò la sede delle Figlie Internazionali del Rosario. Questo è il negozio del custode all’Oratory Hagley Rd Birmingham, dove viveva John Henry Newman. La vecchia signora Newman, nessun parente ha preso il telefono e ha alzato il suo apparecchio acustico a 17, stava sussurrando la signora Murphy. Ho bisogno di un favore, una silenziosa Novena di Protezione. La signora Newman ha messo la scopa nel secchio della scopa, era grande, lo poteva dire.
Quindi la parola è stata diffusa e sarebbe stata trasmessa. Chi stiamo proteggendo ha chiesto alla signora Newman mentre a sua volta sussurrava al telefono. Beh, non conosco tutti i nomi, ma eccone alcuni:-
Mathew, Mark, Luke e John, poi Patrick mio figlio, ma pregherò per lui, poi c’è p. Dan, il mio prete preferito in assoluto e il suo nuovo BBF di Shanghai, quelli sono quelli di cui conosco i nomi, e c’è un sussurro che potrebbero venire degli agricoltori da Hereford, ma non dovrei saperlo, e tutto quello che so sugli agricoltori è che ovunque ci siano agricoltori c’è sempre una grande puzza.
La signora Murphy posò il telefono e tirò fuori il rosario dalla tasca dei piedini, sarebbe stata una lunga notte. Dov’era quella coperta spaziale che Esther le aveva mandato la madre del suo miliardario ebreo. Forse avrebbe dovuto dirlo anche a Esther, poteva mantenere i segreti, suo figlio possedeva satelliti spia ovunque. La signora Newman all’Oratorio raggiunse lo scaffale alto nel negozio del custode, nascosto dietro una vecchia scatola malconcia di Brillo c’era un telefono che le aveva regalato suo figlio. Era come il telefono Bat, ma molto più potente. Su questo telefono, sempre il numero di telefono di tutte le persone collegate alle Figlie Internazionali del Rosario. sussurrò la signora Newman al telefono. Pray Day, Pray Day, Pray Day Ave Marie, poi elencò i nomi di coloro che avevano bisogno di protezione. Con una semplice pressione di un pulsante tutti avrebbero ricevuto il messaggio. Lo tsunami stava arrivando, lo tsunami stava arrivando.
A che serve, sono solo una vecchia? Puoi pregare e pregare che lo facciano. L’acqua della vita aveva increspature sulla riva, ma ora le onde stavano diventando più grandi, e sempre più grandi, la tempesta, lo tsunami si stava preparando. Niente o nessuno avrebbe fatto male, nos hichos, erano protetti. Nord, Sud, Est e Ovest, anche nella stazione spaziale la chiamata però è arrivata. Prima a un astronauta russo la cui madre gli aveva telefonato ricordandogli che era più vicino al paradiso, quindi prega anche tu, poi su un canale sicuro il figlio di Esther ha parlato, All Eyes All Prayers Protect our boys.
Ma che dire di Maria Gonzales? Non riceveva nessun messaggio ma sapeva comunque che i rosari erano stati messi in fila già pronti, ma poteva usarne solo uno alla volta. Poi, poi, hanno cominciato ad arrivare fuori dalla sua porta le macchine, hanno cominciato ad arrivare le signore ricche, le signore ricchissime, quelle che le avevano portato tutti quei rosari. 27 dame che sembravano tutte preoccupate, non sapevano né perché né come, ma furono attirate alla porta dei loro servi.
Maria, Maria stai bene? Viene chiesto con ansia, sto bene, ma forse non sono io che ti ho chiamato qui. Poi ha mostrato loro i Rosari tutti in fila pronti. Maria iniziò a distribuire i rosari, nessuno sapeva cosa stesse succedendo. Poi un telefono squillò. Era la chiamata dalla stanza del custode. Ecco perché siamo qui, annunciò la ricca signora. Così cominciarono allora e là, in una casa di una povera donna, alcune delle più belle signore della città, di Lima si misero a pregare.
На що я, я просто стара жінка?
За
Майкл Кейсі
Марія Гонсалес була літньою жінкою, тепер уже дуже старенькою, зігнутою від болю і старості, і все життя прибирала будинки багатих людей. Але її дуже любили, чесні прибиральниці на вагу золота. Тож протягом багатьох років її роботодавці добре платили їй, і вони завжди приносили їй вервиці з кожного святого місця, яке вони могли відвідати в Південній Америці та в усьому світі. Марія Гонсалес ніколи б нікуди не подорожувала, але Вервиці прийшли до неї, вона була задоволена. У неї була шухляда, повна вервиць, які досі зберігалися в презентаційних футлярах, які вона використовувала і з любов’ю поклала назад у презентаційний футляр після того, як вимовила свої 3 вервиці: Радісний, Скорботний і Славний. Марія Гонсалес була задоволена, Бог був у своєму раю, але Діва була щаслива жити в шухляді біля ліжка Марії Гонсалес.
Тепер, коли зняли Біг Сіда, телевізійні новини висвітлювали це по всьому світу, і навіть у частині світу Марії Гонсалес вони почули про це, оскільки місіс Мерфі кричала про допомогу та Розарій багатьма мовами. Так Сід був врятований. Марія Гонсалес фактично витягла з шухляди кожну вервицю і використала їх, щоб сказати по 3 вервиці на кожній, вона була замкнена й завантажена. Марія Гонсалес заснула, все ще тримаючи вервицю, яку роботодавець привіз із Лурда у Франції, так далеко від її села за межами Ліми. Решта вервиць впали на підлогу, коли Марія Гонсалес спала.
Коли світанок, Марія Гонзалес прокинулася з «Вітай, Маріє» на устах, Розарії вже не лежали на підлозі, а акуратно складені у футлярах для презентацій на іншому боці кімнати під зображенням Богоматері. Марія сказала «дякую», і подумки почула тихий ніжний голос, який відповів «De nada». Марія знала, що скоро їй знову знадобляться вервиці, і всі вони теж були готові і чекали, була велика молитва. приходить. Вона не знала, що, як і хто, але Марія Гонсалес знала, що знадобиться велика молитва.
Повернувшись в Old Forge і Singing Anvil, вони зітхнули з полегшенням, Великий Сід був ще живий. Але тепер події розвивалися швидко, о.Дан приземлився з Китаю, китайський мільярдер і британський аристократ об’єднали зусилля, Міжнародний з’їзд торговців наркотиками цього року вирішив зустрітися в Бірмінгемі, Англія, і вони збиралися бути вражені їхні життя.
Місіс Мерфі не знала всіх подробиць, але вона роздала кілька медалей Богоматері Лурдської, поки о. Новий найкращий друг Дена, Playboy Son реформованого китайського мільярдера, роздав Shanghai Soother, яка виглядала так, ніби зігрівач був насправді бронежилетом. Нечистота здалеку збиралася дістати ногою, а о. Ден поклявся, що він і його новий найкращий друг із Шанхаю очолить атаку. Хоча британський аристократ запросив кількох друзів з Херефордського шляху, щоб допомогти перенести меблі, якщо ви розумієте, про що я.
Тож, поки все це планувалося і подавалося холодним на тарілці, місіс Мерфі знову потягнулася до своєї ядерної зброї. Цього разу вона не могла кричати та кричати через телевізор, їй довелося використати таємний спосіб отримати допомогу та допомогу. Тож вона підняла трубку й подзвонила до штаб-квартири Міжнародних дочок Вервиці. Це магазин двірника на Ораторії Хеглі-Рд Бірмінгем, де раніше жив Джон Генрі Ньюман. Стара місіс Ньюмен, жодна з родичів, підняла трубку й повернула свій слуховий апарат до 17, — шепотіла місіс Мерфі. Мені потрібна послуга, тиха дев’ятниця захисту. Місіс Ньюман поклала швабру у відро для швабри, воно було велике, вона зрозуміла.
Тож слово було оприлюднено і буде передане. Кого ми захищаємо, запитала місіс Ньюман, коли вона, у свою чергу, прошепотіла в трубку. Ну, я не знаю всіх імен, але ось деякі:-
Метью, Марк, Лука та Джон, потім Патрік, мій син, але я буду молитися за нього, а потім о.Дан, мій улюблений священик, і його новий BBF з Шанхаю, це ті, чиї імена я знаю, і є шепочу, що, можливо, приїдуть якісь фермери з Херефорда, але я не повинен цього знати, і все, що я знаю про фермерів, це те, що там, де є фермери, завжди сильно смердить.
Місіс Мерфі відклала слухавку й витягла розарій із кишені, це була б довга ніч. Де була та космічна ковдра, яку послала їй мати її єврейського мільйонера Естер. Можливо, їй теж варто сказати Естер, що вона вміє зберігати таємниці, її син скрізь володів супутниками-шпигунами. Місіс Ньюмен в Ораторії потягнулася до високої полиці в прибиральні, захованою за старою пошарпаною коробкою «Брілло» був телефон, який їй подарував син. Він був схожий на телефон Bat, але набагато потужніший. На цьому телефоні завжди номер телефону всіх, хто має зв’язок з Міжнародними дочками Вервиці. — прошепотіла місіс Ньюман у трубку. Pray Day, Pray Day, Pray Day Ave Marie, потім вона перерахувала імена тих, хто потребує захисту. Лише одним натисканням кнопки кожен отримає повідомлення. Цунамі наближалося, цунамі наближалося.
Яка мені користь, я просто стара жінка? Ви можете молитися, і вони молилися. Вода життя була брижами на березі, але тепер хвилі ставали все більшими, а буря, цунамі назрівало. Нічого або ніхто не зашкодить, nos hichos, вони були захищені. Північний, Південь, Схід і Захід, навіть на космічній станції, виклик надійшов. Спочатку російському астронавту, чия мати подзвонила, нагадуючи йому, що він ближче до неба, тож моліться і ти, а потім на захищеному каналі син Естер сказав: «Всі очі, усі молитви, захисти наших хлопців».
Але що з Марією Гонсалес? Вона не отримала жодного повідомлення, але все одно знала, що вервиці були готові, але вона могла використовувати лише одну за раз. Потім, потім до її дверей почали прибувати машини, почали прибувати багаті дами, дуже багаті дами, ті, хто привіз їй усі ті вервиці. 27 жінок виглядали стурбованими, вони не знали, чому і як, але їх потягнуло до дверей своїх слуг.
Марія, Марія, ти добре? Заклопотано запитують, у мене все добре, але, може, це не я вас сюди викликав. Потім вона показала їм вервиці, які були готові. Марія почала роздавати вервиці, ніхто не знав, що відбувається. Потім задзвонив один телефон. Це був дзвінок з кімнати двірника. Ось чому ми тут, — оголосила багата пані. Тож вони почали молитися в домі бідної жінки, які найкращі жінки міста Ліми.
Какая от меня польза, я всего лишь старуха?
По
Майкл Кейси
Мария Гонсалес была старухой, уже очень старой женщиной, согбенной от боли, старости и жизни, убиравшейся в домах богатых людей. Но ее очень любили, честные уборщицы на вес золота. Так что на протяжении многих лет ее работодатели хорошо платили ей и всегда приносили ей Розарий из каждого святого места, которое они могли посетить в Южной Америке и во всем мире. Мария Гонсалес никогда бы никуда не поехала, но Розарии пришли к ней, она была довольна. У нее был ящик, полный Розариев, которые все еще находились в футлярах для презентаций, которые она использовала и с любовью положила обратно в футляр для презентаций после того, как произнесла свои 3 Розария: Радостный, Печальный и Славный. Мария Гонсалес была довольна, Бог был на его небесах, но Дева была счастлива жить в ящике стола рядом с кроватью Марии Гонсалес.
Теперь, когда был застрелен Большой Сид, телевизионные новости освещали это по всему миру, и даже в части мира Марии Гонсалес они услышали об этом, поскольку миссис Мерфи кричала о помощи и читала Розарии на многих языках. Так Сид был спасен. На самом деле Мария Гонсалес вытащила из ящика все до единого Розарии и использовала их, чтобы произнести по 3 Розария на каждом, она была заперта и заряжена. Мария Гонсалес заснула, все еще сжимая в руке четки, которые работодатель привез из Лурда во Франции, так далеко от ее деревни за пределами Лимы. Остальные Розарии упали на пол, пока Мария Гонсалес спала.
Когда рассвело, Мария Гонсалес проснулась с молитвой «Радуйся, Мария» на губах. Розариев уже не было на полу, они были аккуратно сложены в футляры для презентаций в другом конце комнаты под изображением Богоматери. Мария сказала «спасибо» и мысленно услышала тихий нежный голос в ответ «De nada». Мария знала, что скоро ей снова понадобятся Розарии, и все они тоже, они были готовы и ждали, была Большая Молитва. приходящий. Она не знала, что, как и кто, но Мария Гонсалес знала, что потребуется Большая Молитва.
Вернувшись в Старую Кузницу и Поющую Наковальню, они вздохнули с облегчением, Большой Сид был еще жив. Но теперь события развивались стремительно, отец Дан прибыл из Китая, китайский миллиардер и британский аристократ объединили свои усилия, международная конвенция наркоторговцев в этом году решила собраться в Бирмингеме, Англия, и их ожидал шок от их жизни.
Миссис Мерфи не знала всех подробностей, но она раздала несколько медалей Богоматери Лурдской, когда о. Новый лучший друг Дэна, реформированный китайский миллиардер Playboy Son, раздал шанхайскую пустышку, которая выглядела как обогреватель для тела, но на самом деле был бронежилетом. Грязь издалека собиралась получить пинка, и о. Дэн поклялся, что он и его новый лучший друг из Шанхая возглавят атаку. Хотя британский аристократ пригласил нескольких друзей из Херефорда помочь передвинуть мебель, если вы понимаете, о чем я.
Итак, пока все это готовилось и подавалось холодным на тарелке, миссис Мерфи снова потянулась к своему ядерному оружию. На этот раз она не могла кричать и перекрикивать телевизор, ей пришлось использовать тайный способ, чтобы получить помощь и помощь. Поэтому она взяла трубку и позвонила в штаб-квартиру организации «Дочери Розария». Это магазин уборщицы на Оратори Хэгли-Роуд в Бирмингеме, где раньше жил Джон Генри Ньюман. Старая миссис Ньюман, не родственник, подняла трубку и включила слуховой аппарат на 17, шептала миссис Мерфи. Мне нужна услуга, безмолвная Новена Защиты. Миссис Ньюман положила швабру в ведро для швабры, она могла сказать, что оно было большим.
Итак, слово было произнесено и будет передано. Кого мы защищаем, спросила миссис Ньюман, в свою очередь прошептав что-то в телефон. Ну, я не знаю всех имен, но вот некоторые: –
Матфей, Марк, Лука и Иоанн, потом Патрик, мой сын, но я буду молиться за него, потом есть отец Дан, мой самый любимый священник, и его новый BBF из Шанхая, это те, чьи имена я знаю, и есть шепчут, что могут приехать какие-то фермеры из Херефорда, но я не должен знать об этом, а все, что я знаю о фермерах, это то, что там, где есть фермеры, всегда стоит сильная вонь.
Миссис Мерфи положила трубку и вытащила из маленького кармана свои четки, ночь обещала быть долгой. Где было то космическое одеяло, которое Эстер послала ей мать ее еврейского миллиардера. Может быть, ей следует рассказать и Эстер, она умеет хранить секреты, ведь у ее сына везде есть спутники-шпионы. Миссис Ньюман из «Оратори» потянулась к высокой полке в магазине уборщика, где за старой потрепанной коробкой из-под «Брилло» был спрятан телефон, подаренный ей сыном. Это было похоже на телефон Bat, но намного мощнее. На этом телефоне всегда есть телефонные номера всех, кто связан с Международными Дочерями Розария. — прошептала миссис Ньюман в трубку. День молитвы, День молитвы, День молитвы, авеню Мари, затем она перечислила имена тех, кто нуждается в защите. Всего одним нажатием кнопки все получат сообщение. Приближалось цунами, приближалось цунами.
Какая от меня польза, я всего лишь старуха? Вы можете молиться, и они молились. Вода жизни рябила на берегу, но теперь волны становились все больше и больше, назревал шторм, Цунами. Ничто и никто не причинит вреда, Nos Hichos, они защищены. Север, Юг, Восток и Запад, даже на космическую станцию звонили. Сначала русскому космонавту, чья мать позвонила, напомнив ему, что он ближе к Небесам, так что молитесь тоже, затем по защищенному каналу сын Эстер сказал: «Все взоры, все молитвы, защитите наших мальчиков».
А как же Мария Гонсалес? Она не получила никакого сообщения, но все равно знала, что Розарии были готовы, но она могла использовать только по одному за раз. Затем к ее дверям начали подъезжать машины, стали подъезжать богатые дамы, очень богатые дамы, те, кто привез ей все эти Розарии. 27 дам, выглядевших встревоженными, они не знали почему и как, но их потянуло к дверям их слуг.
Мария, Мария, ты в порядке? Тревожно спрашивают, у меня все хорошо, но, может быть, это не я вас сюда позвал. Затем она показала им готовые Розарии. Мария начала раздавать Розарии, никто не знал, что происходит. Затем раздался телефонный звонок. Это был звонок из комнаты дворника. Вот почему мы здесь, объявила богатая дама. Итак, они начали тогда и там, в доме бедной женщины, некоторые из лучших дам города, Лимы начали молиться.
All the people of all Faiths have much Power, we just need to remember how to Pray
Putin, stop your unholy WAR
No comments:
Post a Comment
Note: only a member of this blog may post a comment.